Сьогодні:


Ім’я Марко Вовчок переносить нас у ту далеку епоху, яка була осяяна генієм Шевченка. Вже пролунала перша свідома літературна думка Котляревського; вже пробуджений був творами Квітки в українському суспільстві інтерес до життя й долі селян тощо. І ось в такий час культурного пробудження з’явилась надзвичайна жінка, яку сам Шевченко називав «своєю донею», яку в присвячених їй віршах він вважає «кротким пророком» – Марія Марковичева (Марія Вілінська), що писала під ім’ям Марко Вовчок.
Письменниця, майстриня психологічного оповідання, казкарка, перекладачка та мандрівниця. Уславила своє ім’я як авторка творів про історичне минуле України, зокрема кріпаччини та поневоленого стану жіноцтва часів панщини. Марко Вовчок відома своєю активною участю в українському національному русі та боротьбі за рівноправ'я українців. Вона була однією з перших жінок-письменниць, яка висловлювала свої ідеї у сфері гендерної рівності та визначала роль жінки в суспільстві.
Марко Вовчок походила із дворянської родини. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів. У салоні її тітки збиралися відомі письменники, там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Маркевичем. Вважається, що саме він прищепив письменниці любов до української мови та культури, бо рідною мовою Марії була російська. Але знала вона близько 10 іноземних мов, серед яких французька, англійська, польська, чеська, німецька тощо.
Успішно Марко Вовчок використала різноманітність жанрів, чим гідно збагатила українську прозу. Авторський спадок Марка Вовчка сформовано тритомною збіркою творів «Народних оповідань».До цієї уславленої тріади увійшли такі оповідання, як «Панська воля», «Горпина», «Три долі», «Ледащиця», «Кармелюк» та «Невільничка». Окремо надрукованими повістями було видано «Інститутку» (1862), «Чортову пригоду» (1860) та «Від себе не втечеш» (1862).
Із творчістю Марка Вовчка зросла міжнародна роль української літератури. Ще за життя її твори, починаючи з 1859 р., з’являлися в чеських, болгарських, польських, сербських ,словенських перекладах, виходили у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.
До 190-річчя Марко Вовчок виставка-пошана «Наче піснею говорить…» знайомить наших читачів з творчістю видатної української письменниці.

Scroll to top