25 листопада – 185 років від дня народження Івана Нечуя-Левицького (1838–1918), українського письменника, етнографа, фольклориста, перекладача, педагога. Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання трагічного з комічним зробили твори автора справжніми перлинами української прози. Кращі твори письменника увійшли в золотий фонд класичної спадщини української і світової літератури. Цього року відзначають ювілеї його повісті:

• 145 років від часу видання соціально-побутової повісті «Микола Джеря», яка присвячена Миколі Лисенку. Твір було написано у 1876 році та видано в 1878 році. Повість оповідає про поневіряння кріпака Миколи Джері, який, виступаючи проти несправедливості, тікає зі свого села, покинувши родину, та скитається усе життя.

• 145 років від часу написання реалістичної соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я́» (1878) та вперше надрукованої 1879 року у львівському журналі «Правда». За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства».

Сьогодні нам болісно і тяжко. Здається, немає виходу. Та гумор допомагає. Ще й як. Можливо, не всі його розуміють, тим паче не всі вміють його створювати. А він умів. І тому й досі йому немає рівних. Йому – Остапові Вишні. Заборона на творчість, концтабір, загроза смерті – далеко не всі перепони, які довелось подолати письменнику. Чимало втрат зазнав він, проте дещо було просто неможливо втратити – його оптимізм. Він ніколи не показував свого відчаю і тим паче свого болю. Відповідальність перед людьми завжди була для нього на першому місці. «Не маю я права щодня не писати, бо який тоді з мене письменник?», - розмірковував Павло Губенко. Універсальна постать українського письменника продовжує залишатися загадкою для читача. Проте звання «чародія сміху» Остап Вишня, безперечно, отримав недарма.

У день народження видатного українського письменника до вашої уваги 5 цікавих фактів про улюбленого українського гумориста:
- Остапа Вишню насправді звали Павло Губенко, і народився він на одному з хуторів біля села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії (тепер Сумська область Охтирський район) у листопаді 1889 у багатодітній родині (у батьків було 17 дітей, і всі вони отримали гідну освіту).
- Гумористичний хист у нього був від мами Параски. Вона добре співала, була дотепною та сипала жартами-примовками.
- Чому він обрав саме такий псевдонім? Кажуть, він просто дуже любив вишні.
- Вишня був переконаний, що сміх має здатність зцілювати організм від недуг. Сам же він прожив недовго – 66 років. Далися взнаки стреси: розстріл брата, також письменника – гумориста Василя Чечвянського, арешт і ув’язнення на 10 років ще одного брата – Павла, та й самого Остапа Вишню ще в 1933 році запроторили до ГУЛАГу і звільнили аж в 1943 році. Арештували його, звинувачуючи в підготовці замаху на партійного діяча Постишева, на що він сказав слідчому НКВС: “Чому б вам не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?”.
- Цікавим є й епізод, унаслідок якого йому якимось дивним чином вдалося уникнути розстрілу: коли приходить наказ про його розстріл, виконання затягується через погодні умови. А поки готують страту, керівника табору самого розстрілюють, а документи та наказ про покарання Остапа Вишні якимось дивним чином зникають. Не інакше, як доля захистила свого обранця.

Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Співуча, солов’їна, калинова, чудова, мальовнича, дзвінка, мелодійна, найбагатша … І якими б епітетами ти її не прикрашав – вона твоя, українська рідна мова! І ти повинен гордитися тим, що твоя мова одна з найкращих мов у світі. 28 липня 2023 року Президент України підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня. Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. Так історично склалося, що й сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності. Нам потрібно усвідомити, що в такий важкий для нас та нашої країни час досить важливо поширювати і популяризувати українську мову. З цієї нагоди у нашій бібліотеці представлена книжкова виставка "Говори українською, бо ворог не може!"

Хліб! У пошані до нього схилімо низько чоло.
Хліб! Це святіше святого, сонце, життя і тепло…

16 жовтня відзначається Всесвітній день хліба. Подія виникла у 2006 році за ініціативи Міжнародного об’єднання пекарів та кондитерів. Уважається, що хліб з’явився п’ять тисяч років тому у Стародавньому Єгипті. Згодом хліб почали випікати у Стародавній Греції та Римській імперії. Уже на той момент були відомі більше 30-ти різноманітних сортів хліба. Тривалий час білий хліб вважався ледь не делікатесом і був доступний лише заможним людям. Бідняки вживали чорний та сірий хліб. П’ятикласники досліджували зразки усної народної творчості, познайо-милися із обрядами нашого народу, у яких використовується хліб.

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.
З цієї нагоди для першокласників у шкільній бібліотеці проведено казковий квест «У пошуках скрині добра». Діти побували у печері Змія Горинича, палаці Чахлика Невмирущого, на галявині Гномів, на території Котигорошка, у хатинці Баби Яги, біля дуба Лісовика. Чарівник подякував дітям за допомогу, тепер злі сили знову під контролем Добра. Тож читайте казки, обов’язково вірте в диво, та пам’ятайте, що добро завжди перемагає!

День Героїв - це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України та є символом незборимості української нації.
Свято встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.

Сьогодні наші Герої, продовжують боротьбу на передовій війни. Вічна подяка та слава нашим захисникам, які боронять та оберігають нас та Україну! Слава Героям України!

#Всесвітній_день_вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В цьому році воно припадає на 18 травня. Свято не має ніякого політичного підґрунтя, покликане популяризувати українську культуру і традиції. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як ліжники, обруси, наволочки, рушники тощо. 

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Сьогодні такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном. 

Сьогодні такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде. У цей день фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а й далеко за кордоном.

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. За традицією, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки. Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння. Зараз елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі модельєри та модні доми.

Про це дізналися п`ятикласники, ознайомившись із презентацією «Вишиванка — код нації»

"Мама -це наш ангел-охоронець,наш всесвіт". В останній місяць весни природа оживає, навколо розцвітають запашні квіти, а тому це найкращий час, щоб привітати найдорожчу людину на Землі. У другу неділю травня відзначається чудове свято - Міжнародний день Матері. Цього дня діти вітають своїх матусь та дякують їм за турботу. З цієї нагоди п'ятикласники взяли участь у грі-квесті "Ніжно я до мами пригорнусь".

23 квітня відзначають #Всесвітній_день_книги і авторського права. Традиція святкування дня книги народилася в Іспанії, у місті Каталонії, де 23 квітня у день святого Георга традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Нині всесвітній день книги святкують у 190 країнах світу. В усьому світі цього дня купують, дарують та читають книжки. Сила книги безмежна. Протягом усього життя ми звертаємося до неї. Книга – мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана у дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Книжка відповідає на безліч запитань і сама вміє запитувати. До цього свята у бібліотеці була організована книжкова виставка "Дарують мудрість дітям книги". Користувачі бібліотеки мали змогу переглянути та почитати яскраві, ілюстровані дитячі книги. П`ятикласники віртуально мандрували містами України та світу, де існують дивовижні пам’ятники книзі та читачеві.
А є ще незвичайні фонтани - Книжкові водограї.

Це свято в Україні встановлене Указом Президента України «Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток. Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

Запрошуємо у віртуальну мандрівку «Пам‘ятники ЮНЕСКО в Україні»