Сьогодні:

У нашому ліцеї відбувся яскравий і пізнавальний Тиждень початкових класів. Кожен день був наповнений цікавими заходами, творчими завданнями та приємними емоціями.
Учні брали участь у вікторинах, конкурсах, інтерактивних іграх, майстер-класах та тематичних уроках. Діти проявили кмітливість, творчість, допитливість і справжню командну підтримку. Особливо приємно було бачити, з яким захопленням школярі виконували завдання, презентували свої роботи та раділи успіхам один одного.
Тиждень початкових класів подарував багато усмішок, нових знань і незабутніх вражень. Дякуємо вчителям за цікаву організацію заходів, а учням — за активність, старанність та гарний настрій!
Нехай навчання завжди буде захопливим, а шкільне життя – яскравим і радісним!

Щороку у березні в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день шкільного харчування. Це особливий день, який нагадує про важливість здорового, збалансованого та корисного харчування для дітей. Адже саме правильне харчування є запорукою гарного самопочуття, енергії, активності та успішного навчання школярів.
Учні разом із вчителями говорили про культуру харчування, користь овочів і фруктів, важливість гарячих обідів у школі. Під час тематичних бесід, вікторин та конкурсів школярі дізналися багато цікавого про здорову їжу, вітаміни та правила харчування.
Особливу увагу було приділено шкільній їдальні, адже саме тут учні щодня отримують смачні та поживні страви. Працівники їдальні готують корисні обіди, дбаючи про те, щоб харчування дітей було різноманітним і збалансованим. Учні мали можливість ознайомитися з меню, дізнатися більше про процес приготування страв та подякувати кухарям за їхню важливу працю.

«Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою…»
Інсценізація «Зоре моя вечірняя» — це не лише літературно-мистецький захід. Це нагадування про силу українського духу, про те, що слово Шевченка живе у серцях людей і сьогодні. Воно допомагає нам вистояти у складні часи, зберегти віру в добро та перемогу.
Пам’ятаючи заповіти Кобзаря, українці продовжують боротьбу за свою землю, мову і свободу. І поки над Україною сходить «вечірняя зоря» надії, доти житиме і слово Тараса Шевченка, яке об’єднує покоління і веде наш народ до світлого майбутнього.

День Державного Гімну в нашій школі став не просто офіційним заходом, а миттю справжнього єднання, від якої перехоплює подих. Коли  голоси в унісон завели «Ще не вмерла України...», стіни закладу ніби сповнилися невидимою силою та вірою. Учні ділилися історіями про те, як ці пророчі рядки допомагали українцям у найтемніші часи, перетворюючи музику на справжню зброю духу. Цей день нагадав кожному з нас: наш Гімн — це не лише минуле, це жива обіцянка нашої волі та неминучої перемоги.

Щороку в перші весняні дні заклади освіти наповнюються особливою атмосферою — ми вшановуємо пам’ять великого сина українського народу, Тараса Григоровича Шевченка. Для наймолодших школярів це не просто урочиста дата, а справжня подорож у часі та просторі під назвою «Стежками Кобзаря». Цьогорічні заходи в початкових класах перетворили вивчення біографії поета на захопливий квест, де кожен крок відкривав нову грань таланту митця.

Минулий тиждень у нашій школі видався надзвичайно насиченим та інтелектуальним! Програма заходів охопила учнів з 5 по 11 класи, пропонуючи кожному знайти щось цікаве для себе: від гарячих математичних суперечок до розробки екопроєктів. Тиждень розпочався з математичних дебатів для 5-класників, а учні 7 класу випробували свою вдачу та знання в інтелектуальній грі «Шанс». Для старшокласників (8, 10, 11 класи) пройшла особлива подія — «Математична весна: Код Незламності», де логіка стала справжньою зброєю. Проєкти цього тижня вразили своєю практичністю. Учні 6 класу презентували реактивний балон-мобіль, а дев'ятикласники довели, що майбутнє за «зеленими» технологіями, представивши проєкт «Біопластик: від кухонних відходів до дизайнерських аксесуарів». Особливу увагу приділили майбутньому та безпеці. Для 10 класу пройшла гра-застереження з фінансової грамотності «Вакансія чи афера? Розпізнай ризик». Випускники (11 клас) занурилися у світ IT на лекції «Професії майбутнього» та розкривали складні справи з фінансового шахрайства на «Детективній дошці». Шестикласники опанували ази цифрової гігієни на «Дні кібербезпеки», навчившись створювати надійні паролі та розпізнавати фішинг. Наші учні вкотре довели: навчатися — це не нудно, а драйвово та сучасно!

"Я не ідеальний» — чому важливо дозволити собі помилятися. У сучасному світі, де соціальні мережі транслюють картинку «успішного успіху», а від учнів часто очікують лише найвищих балів, надзвичайно важливо зупинитися і проговорити просту істину: бути неідеальним — це нормально. Чергове заняття з циклу «Уроки турботи» було присвячене темі самоприйняття та конструктивного ставлення до власних помилок. Помилка — це не фініш, а сходинка

Сьогодні шкільні коридори розквітли від щирих усмішок, адже День компліментів перетворив звичайні перерви на справжній марафон доброти та підтримки. Учні та вчителі обмінювалися теплими словами через «пошту радості» та яскраві стікери, нагадуючи один одному про унікальність кожного. Ця проста акція довела, що всього кілька щирих слів здатні миттєво змінити атмосферу в колективі та зарядити позитивом на весь навчальний тиждень.

День оптиміста в школі — це ідеальний привід нагадати всім, що навіть у найтемніші часи ми самі створюємо своє світло. Головним інструментом цього дня стає «Щоденник оптиміста» — проста, але магічна практика для кожного учня.
Оптимізм — це не рожеві окуляри, це стратегія виживання. Це здатність бачити вихід там, де інші бачать стіну. «Щоденник оптиміста» вчить нас, що ми не можемо змінити обставини навколо, але ми точно можемо змінити своє ставлення до них.
Бути оптимістом сьогодні — це сміливість. Це наш внутрішній фронт, який ми не маємо права здати.


27 лютого весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з булінгом. Це не просто дата в календарі, а важливе нагадування про те, що кожен з нас має право почуватися в безпеці, бути почутим і прийнятим.
Цьогоріч наша школа вирішила змінити фокус із проблеми на рішення. Замість довгих лекцій ми обрали мову тепла та підтримки, провівши масштабну акцію «Обійми, якщо проти булінгу».

Тиждень мови та літератури в нашій школі перетворився на справжнє свято живого слова та національної ідентичності. Програма заходу об’єднала класичні літературні читання з сучасними форматами: від інтелектуальних квізів до поетичних слемів під біти. Коридори прикрасили креативні стіннівки, де учні переосмислювали цитати класиків через призму сьогодення та створювали мовні меми. Особливу увагу привернула акція «Говори українською — це твоя суперсила», яка мотивувала молодь плекати чистоту рідної мови у щоденному спілкуванні. Завдяки спільним зусиллям учителів та школярів, література перестала бути лише сторінками підручника, ставши частиною нашого сучасного культурного коду. Цей тиждень вкотре довів, що мова — це не просто засіб комунікації, а наш найміцніший зв’язок із минулим та фундамент майбутнього.


У Погожокриницькому ліцеї відбулася незабутня подія — батл поетичної кав'ярні, присвячений геніальній Лесі Українці. Цей захід зібрав поціновувачів слова, щоб вшанувати її творчість і натхнення. Початок батлу був огорнутий уривками з «Лісової пісні» — кожен учасник читав свої вірші, натхненні силою духу Лесі. Звучали як класичні поетичні мотиви, так і сучасні інтерпретації. Кожна поетична строфа, як і сама Леся, була сміливою, чесною та незламною. Ця кав’ярня стала тим місцем, де минуле зустрічається з майбутнім, а кожен вірш — це крок до свободи.

26 лютого Україна відзначає особливу дату — День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Саме в цей день у 2014 році під стінами Верховної Ради АРК у Сімферополі відбувся наймасштабніший мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тисячі кримських татар, українців та активістів вийшли, щоб сказати всьому світу: «Крим — це Україна».
Наша школа не залишилася осторонь цієї важливої події. Ми провели загальношкільну акцію, щоб вшанувати мужність тих, хто вже 12 років чинить опір загарбникам, і нагадати, що боротьба триває.

Чотири роки тому наше життя змінилося назавжди, випробувавши на міцність кожного українця. За цей час ми навчилися перетворювати страх на дію, а звичайну віру — на незламну броню нашої держави. Сьогодні ми вшановуємо подвиг захисників і єдність народу, які стали символом мужності для всього світу. Ці чотири роки довели: наше світло сильніше за будь-яку темряву, а шлях до перемоги триває завдяки нашій спільній силі.

Свято сили, грації та незламності в нашій школі відзначили незвично — драйвовим батлом «Дівчата рулять», де на одній арені зійшлися досвід і юність. Учениці та вчительки змінили підручники й конспекти на спортивний азарт, доводячи, що українська жінка — це і мудрість, і нестримна енергія. День української жінки сьогодні — це не про квіти, а про характер. Змагання «Дівчата рулять» показали, що в кожній із нас живе незламна сила, здатна долати будь-які виклики. Ми різні за віком, але єдині у своєму прагненні бути вільними, сильними та успішними.

24 лютого – день, коли тиша говорить голосніше за слова. День, що навчив нас цінувати ранок, обійми, дім і світло у вікні. День національної молитви – це не лише про прохання, це про єдність. Про серця, що б’ються в одному ритмі. Про віру, яка сильніша за страх. У цей день ми схиляємо голови в пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну. Ми дякуємо тим, хто боронить її сьогодні. Ми молимося за матерів і батьків, за дітей, які заслуговують на мирне небо, за воїнів, які стоять на сторожі нашої свободи. Нехай наша спільна молитва стане мостом між болем і надією. Нехай вона зміцнить тих, хто втомився, зігріє тих, хто далеко від дому, підтримає тих, хто в дорозі. У єдності – наша сила. У вірі – наша незламність. Ми не знаємо, скільки ще триватиме шлях до перемоги, але ми знаємо, що правда на нашому боці. Молитва – це не просто слова, це наш духовний фронт. Сьогодні, незалежно від того, де ми знаходимося, ми єдині в одному проханні: Боже, благослови Україну! 24 лютого – це день пам’яті, мужності й світла. І поки ми молимося разом, ми непереможні.

Scroll to top